Їдальні і благодійність

Дешева кухня для дітей на ринковій площі Теодора, 1914-1915 рр.

На тлі загального зубожіння населення благодійні організації і професійні об’єднання шукали спосіб полегшити ситуацію з продовольством. Вони оголосили збір коштів на відкриття громадських їдалень, де люди могли з’їсти недорогий обід, випити чаю і зігрітися. Так звані дешеві і безплатні кухні були розраховані на розмаїту групу осіб: чиновників та представників інтелігенції, робітників і студентів, міських бідняків. На кінець 1914 р. у Львові діяло 78 кухонь, які видавали в середньому 38 тис. обідів щоденно, з них платних — до 1300 обідів.

Від осені 1914 р. до літа 1915 р. велику підтримку їдальням надавав віце-президент Львова Тадеуш Рутовський, котрий займався підтримкою роботи муніципального господарства. Львів’яни високо цінували його допомогу, і в листопаді 1915 р., коли Рутовський перебував в ув’язненні в Росії, перейменували в його честь вулицю Театральну. Влітку 1915 р. австрійська влада повернула собі контроль над Львовом, і міські їдальні зазнали часткової реорганізації. Їх поділили на три класи; багато місць закрили через епідемію холери, деякі залишили, але вже під назвою “воєнних кухонь”. Завдяки широкій доброчинній кампанії кухні продовжували функціонувати до кінця війни.

Їдальні і благодійність

Дешева кухня для дітей на ринковій площі Теодора, 1914-1915 рр.
Кухарки, 1914-1918 рр.
Воєнна кухня на розі вулиць Пекарської та Панської (сучасна Франка), 1915-1916 рр.
Львівські кухарки, 1915 р.